ВОНИ ЩЕ СЕРЕД НАС

Василь Ковтун

Вони ще серед нас, невизнані герої,

Що кров’ю землю-матінку кропили у борні,

Вони ще серед нас, ще з духом та без зброї,

Без бойових соратників, що полягли в стерні.

Вони ще серед нас, ще б’ється горде серце,

Ще в жилах тіла рваного тече гаряча кров,

Вони ще серед нас, ще в дім несуть відерце

І в піч добром розпалену ще підкладають дров.

Вони ще серед нас, ще душу стелять щиру,

Ще поминають чаркою і піснею братів,

Вони ще серед нас, ще просять в Бога миру

На рід країни зречених і на його катів.

Вони ще серед нас, ще зріють смілі думи,

Ще застилають мріями розстріляні часи,        

Вони ще серед нас, та все грубіше суми,

Як очі їх прижмурені вдивляються в ліси.

Вони ще серед нас, ще чути їх розмову,

Ще кличе подих стомлений і дзвін їх орденів,

Вони ще серед нас, щоб знову на Покро́ву

Пройти в колоні з прапором, опершись на синів.

Вони ще серед нас, хапаймо світлі миті,

Ловімо погляд мужності і суті тихих фраз,

Вони ще серед нас, їх пам’яттю прожиті,

Вклонімось їм нескореним, немов в останній раз.

05.01.2013р.