Як добре бути

ЛЮБОВ МАСЛОВСЬКА

Як добре бути людиною

сотень маленьких світів,

І щиро гордитись країною,

що вільна уже від панів.

За наших поетів, філософів –

вславлені земляки,

За наші весни і осені,

веселі і трохи сумні.

За роси в траві ранесенькі,

за вітер, що досі не стих,

За поле безмежне, жовтесеньке

і повне колосся у нім.

За спів голосистих жайворів,

і патріотів в землі

З цвітом над ними маковим,

й пам’яттю в кожній сім’ї.

Як добре бути людиною

з розумом світлим, ясним,

З думкою чистою, доброю

в світі цьому тіснім!

З людом кумедним і набожним,

змішаним в метушні,

З технологічним хаосом,

з вірою в Бога в душі,

Силою силенною звичаїв,

вічно не в тему порад,

Та все одно мені весело,

певно, це й є мій талант.

Дякую друзям і Господу,

Матері, батьку, сестрі,

Ангелу, чорту, апостолу

за те, що на цій я землі!