Чи серцем Шевченко іще не горів?

Борис Мозолевський

Чи серцем  Шевченко іще не горів?

Чи Хмель не водив нас до бою?

Народе мій рабський! Допоки ж царів

Терпітимеш ти над собою?..

І вийшов народ мій, і мовив:

- Ти ба, а що це за піп новоявлений?

Допоки в собі не уб'єш ти раба,

Допоки і я уярмлений...

Не важко упасти від кулі в бою

За наші священні знамена.

А як у собі я те рабство уб'ю,

Коли воно в'їлося в гени?

І мовив народ мій:

- Без хліба й води,

Коли вже, здавалось, не витримати,

Мойсей по пустелі нещасних водив,

Щоб ницість із душ їхніх витравити.

Не ті вже, не ті, що з полону втекли,

А тільки змужнілі їх діти,

На волі народжені, гідні були

Свою Батьківщину узріти.

Велика мета - відповідна й ціна.

А мудрість - а мудрість від бога.

Оце тобі - небо. Це - прірва без дна.

Й над нею, як нитка, дорога.