До ювілею поетеси Олени Матушек!

З Ювілеєм Вас, непересічна, поетично неповторна Олено Франківно!

Здоров'я Вам і активного творчого довголіття – УКРАЇНА КЛИЧЕ!

Від громадського руху «ЛЕЛЕКА»:

 Алла та Володимир Степаненко, Сергій Філіпенко, Микола Осіпчук, Артур Литвиненко, Микола Заремба, Анатолій Коваль, Леонід Тартасюк

Олена Матушек

ШАНС

1

І знов регоче Квазімодо,

І знову калатає дзвін,

І знов народ ім’ям народу

Ведуть блюзнірствувать на кін.

Яке сяйливе слів убранство,

Який святковий ритуал!..

Та проступає ошуканство

Крізь екзальтований загал.

Іще розігрують свободу

Верхами навчені гравці,

При всіх тасуючи колоду,

Де карта краплена в кінці.

Вона засвітиться козирно,

Вона засвідчить світу знов

І фанатичну вірність «вірних»,

І їх вседбаючу любов.

І в прах обернеться нагода

Нарешті встати із колін…

… Тому й регоче Квазімодо,

Й ридає України дзвін.

2

Ми там сліпі, де віриться обману,

Де мріється ошуканими буть,

Де всупереч реаліям не станем

Шукати істин рятівничу суть.

Де пережити яв – себе убити,

Де правду – ніби страту пережить,

Де жити, сподіватися, любити

Допомагає лиш обманна мить.

Тому й сліпі, де бачити не хочем,

Тому й глухі…

… А слухати ж велять

Твої чужі,

Уже відсутні очі,

Що дивляться на мене звіддаля.

3

Скільки буде їх ще,

Тих, які до узвиш

По чужих продираються спинах…

Не продайте душі

Ні за ламаний гріш,

Ні за значно вагомішу ціну.

Все віддайте – набутків

І слав пустоцвіт

(Навіть з листям лавровим укупі),

Лиш душі не продайте,

Бо цей дефіцит

Ні по якому блату не купиш.

Хай вам твердять лакузи,

Що жить без душі

Набагато простіше, а отже,

Продавати її все одно не спішіть,

Вам без неї сам чорт не поможе.

Бо коли вже – ні мрій, ні надій, ні гроша

І ні друга, ні недруга в серці,

Залишається з нами єдине – душа,

Що у вічі недолі сміється.

4

Не вмійте жити,

Чуєте,

Не вмійте!

Між метушливих звершень і зусиль,

В собі себе самого не убийте

Тяжким умінням – жити як усі.

Не вмійте – по довір’ю, як по бруку,

По трупах не умійте – на Олімп,

Не вмійте – не подати другу руку,

Коли ваш друг від вибуху осліп.

Не вмійте – завжди змовницько і мовчки,

Не вмійте – з усіма і всюди «за»,

Не вмійте на щодень заплющить очі,

Якщо з очей тих проситься сльоза.

Підспівувать  не вмійте безголосим

І, принципи рятуючи святі,

Іуд державних на престол підносить

Ну, не зумійте, ну хоч раз в житті!

Хоч раз в житті рвоніть «ручник» на себе,

Якщо душа поверне на слизьке…

…Коли в собі своє рятують небо,

Тоді не страшно – навіть у піке!

Джерело: LELEKA NEWS