Могутні липи, величаві клени

Дмитро Борзаниця

Могутні липи, величаві клени-

Незмінні вартові минаючих століть.

Глибоке море синяво-зелене

У тиші недоторкане стоїть.

Шумлять гаї в солодкому дріманні

Гомонячи з грайливим вітерцем.

То наче пісня лісової мавки,

Що має з лісового золота кільце.

Заводить у незвідані простори.

Де поросли лісами саги, гори.

Де кожен кущ, травинка кожна дише.

І з кожним кроком подих той все тихше.

Усе мрійливіше зітхання лісові,

Усе могутніше дерева вікові.

Алеї з них ведуть у світ казковий,

Шумний, веселий. різнокольоровий.

З пташками, що раніше їх не бачив.

З піснями, що раніше їх не чув.

І кожному тут посміхнеться вдача.

Лишень зайшов й про горе ти забув.

Та то все в пісні, у оманній річі.

Ховають таємниці ті ліси.

Куди заходимо, на жаль, все рідше,

Куди не можна вдруге не прийти.

Тут вир життя стихає на хвилину,

Тут подих перехоплює краса.

До лісу йдіть у вільную годину

До лісу йдіть, бо ж він на вас чека.

 1 трав. 2003 http://www.borzoj.org.ua/