Цвіт облетів,
І травень вже минає.
Тихіша стала пісня соловя.
Численна чорногузова сімя
(Зо пять ротів)
Всякчас батьків гукає.
А час мина...
Весна пірнає в літо.
Зароджується магія полів
Цнотливих до приходу тракторів.
Дрижить луна,
Бо десь звучить трембіта...
Лунає сміх...
Дзвінкий немов сопілка.
Розгойдує пітьму цей сміх дівочий.
Слова грайливі, шепіт парубочий.
Та це ж не гріх-
Уже дозріла дівка.
Немає коментарів:
Дописати коментар