Сумщино!

Дмитро Борзаниця

О, щедрая моя земля,

Славетна добрими синами!

Чоло схиляю низько Я

Перед розлогими лісами,

В яких поляка розгромили,

Де свою волю боронили,

Шукали захист і прихисток.

А на галявині любисток

Серця наповнював любов’ю...

О, рідна земле! Вмита кров’ю,

Посічена війною Ти

Й зігріта сонцем, Пслом омита,

Що до Дніпра йому текти.

Ти є любов, надія, віра.

І по лугах твоїх довіра

Цвіте ромашкою густою,

І очеретом над сагою

Шумить про правду, про буття

Й оберіга твоє життя.

Отеє вічнеє, бурхливе!

Щомиті з лип пахуча злива,

Щоночі – дивний зорепад,

А восени з каштанів град,-

Так змінюється все, проходить.

Лиш Ти незмінна крізь часи.

Немає більшої краси,

Аніж краса твого народу,

Що так закоханий в природу

Ще з Ярославни на валу.

Велику дяку і хвалу

Тобі за те, що Ти – моя!

Сумщино – край озер блискучих,

Лісів густих, хлібів пахучих,

Колиско геніїв людських,

Ти назавжди в думках моїх!

 31 жовт. 2007 http://www.borzoj.org.ua/