Травневі зливи поливають
землю,
Стоять дерева в святковому
вбранні,
Краса така лікує мої нерви,
За це родючій дякую землі.
Щодня їй дякую за жовте
поле,
За хліб, за мед, за квіти у
садку,
Мене з землею пов'язала
доля,
Тепер я нею кожен день живу.
Коли саджаю жито чи пшеницю,
Я з нею, як з живою говорю,
Холодну із джерелця п'ю
водицю
І землю рідну більш за все
люблю.
03.01.13 Ілля Манченко
Немає коментарів:
Дописати коментар