До чужих
ридань немає діла,
На путі
десь роздуми початі.
Дурні
пішли, зрілі не злетіли,
А
старі? - усі сидять у хаті.
А хода?
- та зморилася вона ,
Куди не
піде всюди глухота,
На ліво
біс, на право сатана,
А
впереді, лиш глум і сліпота.
Хто вони
і звідкіля взялися?
Слова
свої я скажу священні,
Вони усі
в небеса знялися,
І сидять
собі - усі нікчемні.
А що
внизу, ладні все забрати,
На
верховні шпилі всі у злоті.
На
потіхи, на свої палати,
А людям
напасті всі в турботі.
Ось мій
сказ, я благаю не гнівись,
Якщо
знаєш, що робити треба,
Іди до
люду низько поклонись
Щоб
злодійство скинути із себе.
Немає коментарів:
Дописати коментар