Променем сонця всміхаєшся ти

 Лиш провесінь розсипле перші квіти --

 Я світлі наші зустрічі згадаю.

 Несе на крилах їх ранковий вітер--

 Й душа моя вже сповнена розмаю.

 Приспів: Променем сонця всміхаєшся ти,

 Щось ніжно-бентежне шепочеш,

 Щебетом линеш з блакить-висоти,

 Листям весняним тріпочеш.

 Красується край берега калина,

 Купає віти в течії верба,

 А серце моє знов до тебе лине,

 Бо так, мабуть, окреслила судьба.

 Приспів: Променем сонця всміхаєшся ти,

 Щось ніжно-бентежне шепочеш,

 Щебетом линеш з блакить-висоти,

 Листям весняним тріпочеш.

 Вишневий сад щось під вікном шепоче,

 Чекаючи весільного убрання,

 Немов принести звістку світлу хоче

 Й розсипать зорепадом на світанні.

 Приспів: Променем сонця всміхаєшся ти,

 Щось ніжно-бентежне шепочеш,

 Піснею линеш з блакить-висоти,

 Щастям розквітнути хочеш.

 * * *

 В ПОЛОНІ ОСЕНІ

 Вже першим снігом припорошені

 Дрімають шапки хризантем,

 А ми удвох в полоні осені,

 Мов зачаровані, бредем.

 Картина зустрічі й прощання

 В уяві нашій вирина.

 Й пливе над нами незбагненна

 Кохання вічна таїна.

АльохінаОлена