В моє
серце закрались пекучі жалі,
Коли впали вже вечора крила.
Відлітали, мов пісня, у даль журавлі
І мене, немов хвиля накрила…
Не питай чому тужно я плачу щодня,
Чом душею і серцем страждаю?...
Вже давно відказалась від мене рідня.
Я у Бога рятунку благаю…
Ти залишив одну, як на сміх, ворогам.
Гірко доля всміхнулась до мене…
Я виходжу щораз на високий курган,
Мов тягнуся думками до тебе…
Повертайся, мій голубе, швидше до нас,
Хай не стане ніщо на заваді!
Народитися сину підходить вже час…
Ми з тобою побачитись раді…
Немає коментарів:
Дописати коментар