Листопад-листоноша

Листопад-листоноша

розсипав пожухлі листи,

шурхотить під ногами

осіння кленова зажура.

Може й добре, що більше

мені не писатимеш ти

і на завтра дощами

умиється осінь понура.

І сльозами очистить

усі незліченні жалі,

розтечуться слова

на папері чорнилом розмитим.

Зіштовхнулися душі

бортами, немов кораблі,

заштормило між нами

і бурю тепер не спинити.

Може й добре, що я

не чекаю твоїх одкровень,

ні гірких покаянь,

ні обіймів міцних до нестями...

Листопадить у душу

осінній захмарений день

і під ноги влягається

листя твоїми листами,

Де слова - не слова,

де не видно рядків, ані рим,

де в обірваних строфах

прощання гірчить полинами...

Листопад-листоноша,

самотній старий пілігрим,

погасив каганці

і тепло захололо між нами...

НаталяДанилюк