Радує осінь своїм падолистом,
Сипле додолу яскраві листки…
Птахом кружляють вони понад містом,
Ніби щось хочуть нам розповісти.
Як у бруньках тихо перемовлялись?
Як хурделила зима навісна?...
Може,
про те, як з вітрами гулялись
В час
коли цвітом буяла весна?...
Чи, як у спеку благали водиці
Всі, поглядаючи на небокрай?
Чи, як палали вогнем їх зіниці,
З переполоху, від щебету зграй?
Барвами сонця засяяли нині.
Гарно убрали сади і гаї…
Та не вгодили своїй господині,
Бо вже дорога чекає її.
Осінь швиденько збирає пожитки.
Миє, причісує землю дотла…
Сяють листочки забуті, мов злитки,
Марно, шкодуючи літа й тепла…
Немає коментарів:
Дописати коментар