Не сезон
закохуватись нині -
Понад
містом тужить листопад...
Небо
плаття розміняло сині
На
пожухлий, сірий ненаряд.
Ще
тьмяніші вулиці-приблуди,
У
загуслих тінях ще темніш,
Неусміхнені
дерева й люди
Потамовують
холодний дріж.
Тільки
я, мовляв не бачу суму,
Ні
студених обіднілих барв,
Засіваю
щастя дзвінкострунне
На
долонях листяних гітар.
І
мелодій веселковий шалик
Поміж
віття осені - резон...
До
безмежжя серце закохалось,
А
говорять, ніби не сезон...
(17.10.13)
Леся Геник
Немає коментарів:
Дописати коментар