Героям Майдану 2004/2013: «ВІДПОВІДЬ ДЕЯКИМ КРИКУНАМ»

Але Майдан –  Герой сам по собі,

Долоня світла в темряві незрячій,

Звук Істини –  пульсуюче-гарячий,

Що розбудив, покликавши на бій.

Творящий Дух невидимих світів,

Що совість проявив в людських обличчях…

І він, Майдан, він сам собі величчя,

Пливе над ницістю кумирів і божків.

Він –  сам Герой. Він «єсьм» отой, що «Азм»,

Він вище хмарочосів і соборів,

Він не синонім до «громадських зборів»,

Тим більш не «поміжвиборчевий сказ»…

Немає ні трибунів, ні трибун,

Усі месії перед ним – дрібнота…

Майдан – космічних сфер найвища нота,

Приниженого Духу віщий бунт.

Нежданно-ждане явлення Отця,

Над площею, над Києвом, над світом,

Та іскра, що з’єднала вмить серця

Божественним неподолáнним світлом.

Не смійте, чуєте, привласнювать Майдан

Ви, голі королі і королеви!

Майдан –  не гурт, Майдан –  духовний стан,

Цвітіння і в морози Роду Древа.

Це знак усім вам, явлені вожді,

Це Космос попередження послав вам!…

…Усю собі ви приписали славу,

Та не розчули Істини тоді…

О, лицеміри гасел – «мій народ»,

Що мідяками щедро осипали,

Ви ВЖЕ ТОДІ усе-усе програли,

Жадаючи лиш владних нагород.

І в тлін, у попіл обернулось ВЖЕ

Все золото, нахапане роками…

…Чужими загрібаючи руками,

Не загасить обурення пожеж.

 І не сховатись, чуєте,  ніде

Від  рокоту набатного майдання…

Радієте Олімпові зарання –

Цей Дзвін ще вам на голову впаде!…

      2004 рік  Олена МАТУШЕК