Дух Майдану

Запитають мене: - чи щасливий ти є? –

Відповім для усіх і лукавить не стану.

Так, щасливий! А щастя у тім є моє, -

Побував за життя аж на трьох я Майданах!

Коли сумно,  тривожно і важко  мені,

А на серці  так щемко  і болісно стане,  

Як міфічний Антей доторкався Землі -

Я душею своєю торкаюсь Майдану!

Мов діброва столітня, Майдан шелестить.

Там зірками палають стотисячні очі.

Гордий вираз не сходить із різних облич.

Розпрямляються плечі, пониклі, охоче. 

Серце б’ється частіше і пульс аж бринить.

Ти набув тут рідню, всі тобі побратими,

Бо майдан то сім’я,  нами створена вмить.

Дух Майдану довіку у серці нестиму!

08.12.2013р.  Пилип  Тихий