НОВООБРАНОМУ

Петре, пам’ятаєш той Майдан,
Стрій наметів, в барикадах шини,
Той людський нестримний океан,
Що розлився сла́внем Батьківщини?

Батьку, пам’ятаєш тих дітей,
Ватри, танці, спів, аплодисменти,
І бажання вирватись з клітей,
Що крізь ребра протягли студенти?

Брате, пам’ятаєш чорну ніч,
Як нахабно заскрипіла зброя,
Погляд клятій смерті віч-на-віч,
Згусток крові вбитого Героя?

Друже, пам’ятаєш крик батьків,
Люд, що плив за тру́нами, як лава,
Як летіло з серця в глиб віків
Слава Україні і Героям слава!?

Побратиме, пам’ятаєш свій обіт,
Присягання в слід Небесній Сотні?
Кожний в грудях подих – їх привіт,
Їх тобі накази незворотні.

Президенте, пам’ятаєш хто ти є?
Син великого незламного народу!
Хай Майдан до смерті в тобі б’є,
Як священна кров у нагороду.

12.06.2014р. Василь Ковтун