Гаранти

           Два Леоніди – Кравчук і Кучма – на сесії парламенту 

         29 січня 2014 року запропонували себе в якості гаранта 

         для подолання політичної кризи в Україні 

У лісі Лев накоїв бід:

Терор  – не царювання.

Терпів-терпів лісний той рід

І зваживсь на повстання.

Уже пів лісу у вогні.

Лев заховався у палати.

Шле ультиматум звірині,

А та йому свій ультиматум.

Уже й спускав дворових псів,

Орли в полон хапали звірів.

Та не зважали й на орлів.

І попросив Лев перемир’я.

Зібрав на раду він звірят,

Прийшли і два стареньких лева.

І стали леви докорять 

Відверто  звірям і цареві:

Мовляв, такого не було

Іще за їхніх царювань там.

Вони б спинить хотіли зло

І стати в тім гарантом.

Така от в лісі дивина:

І є гарант, і два  до нього.

Й на те пристала звірина.

І от що вийшло врешті з того:

Повстання стихло. Але злість

Зігнав той Лев на протестантах.

І гарантовано їх  їсть

Всіх поодинці при гарантах.

Якщо потрібна ще й мораль,

Я кілька слів скажу, будь ласка:

Хто чинить зло – той не гарант,

Гарант-хижак – тим більше – казка. 

Іван Левченко, з книги "За журавлями",

Жовква, 2014 року; першодрук 30 січня 2014 року