Стоїть дідусь на перехресті…

Стоїть дідусь на перехресті,
Затиснув милиці в руках,
На піджаку - відзнаки честі,
Та той піджак увесь в дірках.

Стара бідненька сорочина,
Зім’ятий рваний комірець,
Сповзла на груди папірчина,
Котру тріпоче вітерець.

На тім папері - лезо бритви,
Слова, що ріжуть сіллю рани,
Як заклинання - суть молитви:
«На смерть подайте ветерану».

Часів війни потертий ремінь
Стягнув живіт аж до кісток,
Колись козак, могутній кремінь,
Тепер сповзає, мов пісок.

Заплати грубі на колінах,
Сховалось в чобіт галіфе,
У щоглах - прапори на стінах,
На перехресті - аутодафе.

Стоїть з табличкою на грудях,
Цвіла пілотка перед ним,
Сльоза з очей пливе по людях
З проханням милості німим.

Прийшов вояка, став на розстріл,
Мовчить і молить синю даль…
Дзвенять монети, кожна – постріл,
Сльоза стікає на медаль…

08.05.2012р. Василь Ковтун