ЗАДИМЛЕНІ РИМИ З-ПІД КУЛЬ (7)

(Вірш 7. ВИБАЧАЙ, СИНОЧКУ!)

Вибач, любий сину,
Що тебе покинув
І лишив дружину
Від розлук сумну,

Я за небо синє,
Вільну Україну
Йду в лиху годину
На страшну війну.

Неспокійний травень,
Буйнесе'нькі трави,
Та коса не косить –
Тільки гради й смерч
Виклада в покоси
На сріблясті роси
Моїх побратимів,
Що тут стріли смерть.

Де Савур-могила,
Обвугле'не гілля
І берези плачуть 
З вдовами у ряд,
А комусь – застілля,
На кістках весілля,
На крові укропів
Кремль справля парад…

Вибачай, рідненький,
За рядки сумненькі,
Що так молить миру
Зранена земля,
Та я твердо вірю –
Проженемо звіра,
Скоро жало вирвем
З вбивці-москаля!

(Роман Лесюк, Івано-Франківськ, пішов добровольцем...)