У К Р А Ї Н А - РУСЬ

Із крил моїх перо скубли – а я літала.

Мені горланили: Молчать! – А я співала.

Мені чинили сильний біль – а я терпіла.

Не смій жаліти ворогів! – А я жаліла…

Шалені мрії не плекай – а я плекала.

В цім світі волі не шукай! – А я шукала.

Попереджали: Вгомонись! – А я яріла.

Змагатись з долею не смій – а я посміла.

Мені казали: Не люби! – А я кохала.

І знов мене збивали з ніг – я знов вставала.

Мене жахали небуттям – та я не каюсь:

Нехай затямлять вороги:

Я – не зламаюсь!

Володимир Степаненко

(Прошу пробачення в невідомої російськомовної авторки за деякі запозичення з її особистого вірша).