вівторок, 22 грудня 2015 р.

Українська мова - дана Вищим Розумом система духовних об’єднуючих чинників!

«Хто володіє Словом і вміло ним користується, той володіє Світом! Того Слово переконливіше, хто справді його підносить у ранг Бога, хто є його вірним сином і помічником, хто несе його сміливо, твердо і впевнено, хто вірує в Нього і має Його за Молитву!»
(Ключ до нашої Перемоги.)

На початку XXI-ст. вирішується доля нашої України – бути , чи не бути нам народом з яким буде рахуватися Світ. Основним цементуючим чинником, який з’єднує націю і підносить її до вершин могутності є мова. Чия мова панує в Світі, того й влада! На даний момент такою мовою є англійська, яку взяли на озброєння США. Завдяки англійській мові американці панують в сучасному Світі і диктують йому свої правила поведінки.
Скільки мов зникло з історичної арени за всю історію людства? І тільки українська мова, незважаючи на всі історичні виклики, які випали на її долю за багатовікову історію нашого народу, встояла під натиском тих випробувань, які посилала їй Доля. Встояла завдяки тому, що вона була послана на нашу землю Божим Провидінням, як система духовних об’єднуючих чинників, які знаходяться в постійному розвитку. Відомий український вчений мовознавець і знавець давнього українського фольклору О. Потебня на основі вивчення давніх колядок і щедрівок зробив висновок, що українській мові сорок тисяч років! Але тут треба зробити невелике уточнення, не українській мові, а її зародкам. А починалася вона у вигляді символів. Найдавнішим з таких символів на теренах України є коло, яким позначалося Сонце. З плином часу на основі символів було створено літери. Так з’явилися першокорені, які і стали зародком праукраїнської мови Пракриту. В 1880 році талановитий сходознавець, за національністю поляк, Михайло Красуський видав в Одесі невеликим накладом свою наукову розвідку «Древность малоросийского языка», яка ж одразу потрапила під заборону цензури. В цій розвідці М. Красуський обґрунтовано доводить прадавність української мови, те, що вона є корінною мовою, тобто від неї беруть початки більшість сучасних мов, які входять до сім’ї індо-європейських мов. Ось, що він писав в своїй праці: «Займаючись тривалий час порівнянням арійських мов, я дійшов висновку, що українська мова давніша від всіх слов’янських мов, не виключаючи і старослов’янської, а також санскриту, грецької, латинської та інших арійських мов». Тут треба зауважити, що Михайло Красуський не мав ніяких симпатій до України, він просто був вченим-орієнталістом (сходознавцем), який вивчав мови. І вже в XX ст. британський професор Річард М. Вільсон писав: «Англійська мова та більшість європейських мов походять із прамови, якою розмовляли десь п’ять тисяч років тому в Південній Русі», а видатний індійський історик, коментатор «Бхагаватгіти» Балгангадгар Тілак вважав, що основи найдревнішої із відомих культур – ведійської - започатковувалися саме в Україні 10-12 тисяч років тому. Як бачимо центр зародження людської цивілізації знаходився на землях сучасної України, де знаходився Рай людський і де текли молочні ріки. Десь за 4500 років до нової доби наші предки орії-трипільці винайшли колесо і приручили коня, що зумовило міграційні рухи з території Північного Причорномор’я на величезну за обширом територію. Шляхи переселенців пролягли на Захід до Атлантичного океану, на Схід через Азію до Тихого океану і через Індію до Індійського океану, та на Південь через Малу Азію до Єгипту. І тут проявилася природна закономірність – чим далі відходили наші предки від рідної землі тим більше, з плином часу, змінювалася мова під впливом багатьох факторів: природного середовища, змішування з тубільним населенням і т.д. Найбільше і найподібніше збереглася мова орійців в далекій Індії. Тут жерці-брахмани вирішили законсервувати мову орійців Пракрит в священних текстах і назвали її Санскрит (священна мова). Санскрит розуміли тільки в вузькому колі касти брахманів, які й передавали його з покоління в покоління в незмінному вигляді. Саме з тих часів до нас дійшло повчання великого Заратустри: «Не змінюй ні однієї первинної назви слів, бо всі вони священні назви Богів; вони пронизані магнетизмом обожнювання спільноти людей і сила їх невимовна!». З території Північного Причорномор’я і Карпат вийшло багато племен: готи, кельти, інги, гали, білі хорвати, чехи, венеди і т. д. Одні зберегли більше материнську мову: чехи, білі хорвати, венеди, інші спотворили її до невпізнання: готи – сучасні німці, гали – французи, кельти – ірландці, інги – англійці. Те, що українська мова за тисячі років збереглася майже не в змінному вигляді говорить тільки про одне, що Земля на якій ми живемо дійсно оберігається Божественними силами і мова нам послана Божим Провидінням. Це не просто мова, в ній кожна літера, кожний корінь несе велике смислове і філософське навантаження, це Код Української Нації! А ще наша мова не тільки божественна, але й сонячна. В ті далекі сонцепоклонницькі часи сонце мало кілька синонімічних назв. Найпоширенішими серед них були назви РА і ОЛ. Українська мова в більшості своїх слів має корінь РА і похідні від нього РО, РИ, РУ, АР, ЯР, ОР, ІР, ИР. Наведу тільки декілька найбільш питомих українських слів де присутній сонячний корінь: краса, правда, райдуга, радість, рада, раяти, роса, просо, ірій, орій, орач і т. д. Знакове для українців слово трава, яке має два кореня РА – сонце і ВА - вода, поєднання сонця і води дає життя на землі, а поєднання жовтого і синього кольорів дає зелений, жовтий і синій –кольори нашого державного прапора. Наша мова приховує в собі дуже багато таємниць, відкриваючи які ми будемо все більше і більше пізнавати самих себе. Недарма ж кажуть: «Іноземну мову можна вивчити за півроку – рік, а рідну мову треба вивчати все життя». З яким нетерпінням я очікував на вихід розрекламованого академічного видання «Етимологічного словника української мови» і яке ж було моє розчарування, коли я побачив перший том цього словника. Читаючи цей словник, доходиш висновку, що в нас немає своєї мови, виявляється ми все запозичили: з грецької, латини, німецької, турецької, арабської, татарської і ще бог знає якої, а своїх слів у нас виявляється немає. Це просто ідеологічна диверсія проти українців, яку під соусом «академічного видання» нам підсовує «академічна установа»!. І це все розповсюджується через ЗМІ. Прикро, що до цього підключається і українське радіо, де послуговуються такими науковими виданнями. Часто для радіослухачів пояснюють етимологічне походження особистих імен українців. Наведу тільки два приклади популярних імен українців: Олександер і Оксана - виявляється вони теж грецького походження. Невже українці називали своїх доньок і синів чужинецькими іменами, тим більше, такими популярними здавна в Україні? Літера О на початку слова з незапам’ятних часів означала сонце, а кса в санскриті – це земля, тому Оксана – означає сонячна і земна. Те ж саме стосується імені Олександер: Ол – сонце, Кса – земля, Дер – держати, володіти. Олександер – сонцесяйний володар землі. Самий знаменитий наш предок Олександер Македонський. В його часи цим ім’ям називали тільки осіб царського роду, вже пізніше воно стало настільки популярним, що ним стали називати своїх дітей і простолюдини. 
Значення Слова, а відтак і Мови, їхній вплив на підсвідомість людини розуміли з прадавніх часів. В Євангелії від Івана сказано: «Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог». Але, я так думаю, ті, хто писав Біблію і Євангелія всі ці мудрі істини брали у своїх попередників, у того ж самого Заратустри в його оракулах. Чудово розумів значення Слова і наш Пророк Тарас Шевченко: «Возвеличу малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх поставлю Слово.». Саме Українське Слово є оберегом нашої нації! До тих пір, доки українці будуть шанувати і боготворити українське Слово, наша нація буде незнищенна! 
Дуже важливо для нашого успішного поступу в майбутньому поглянути тверезо і правдиво на нашу історію, яку наші вороги спотворили і перекрутили. Хто ці вороги, це окрема тема для серйозного дослідження. Але,в корні є неправильним казати, як це роблять дуже багато і вчених , і патріотів, що ми були 350 років в Московській неволі. Україна попала в неволю більше 1000 років, в 988 році. Починаючи від цієї дати українців почали ламати через коліно. Знищили духовну верству – волхвів, наклали табу на нашу багатовікову попередню історію, заборонили відзначати споконвічні обрядові свята,пов’язані з космічними силами і природою. Мета була одна – змінити нашу ментальність, з гордого волелюбного народу зробити рабів. Але їм це не вдалося і тільки тому, що Україна і українці постійно знаходяться під захистом божественних сил! Вся брехня і омана пропаде, як полуда з очей. Радянська історична наука нав’язувала нам міф про три братніх народи, які вийшли з однієї старослов’янської нації, і мова була в усіх одна – старослов’янська. Українська мова, начебто, почала оформлюватися , починаючи з VIст. , і абетку нам принесли Кирило і Мефодій. Ну,ні на що українці не здатні, і слова позичали по всьому світу, і абетку нам принесли чужинці!? А виявляється перша абетка, як доводять зараз вчені, з’явилася в Україні в чотирнадцятому столітті до нової доби, задовго до того, коли були написані дощечки Велесової книги. Україна зараз стоїть на порозі повернення до нашої Правди! І який би спротив цьому не чинився, цей поступ вже не спинити, бо хто не знає своєї правдивої історії, в того не має майбутнього, бо він не зможе рухатися вперед. І тут мова грає надважливу роль! Це розуміють в усьому світі і тій же самій Росії, не зважаючи на всі кризи в економіці, вкладають мільйони на розвиток і пропаганду російської мови. Мова є основою основ будівництва держави і консолідації нації! Мова – це не лише засіб спілкування, мова – це зв’язок з вищими силами природи. Вона є творінням Вищого, вселенського Розуму!
Тому, будьмо гордими з того , що ми українці, живемо на споконвічній Богом даній землі, що в нас є Божественна Сонячна Мова! Це наш найбільший і найцінніший скарб! 



Голова культурологічного клубу «Українська цивілізація» 

Немає коментарів:

Дописати коментар