Наталія Крісман: Я - ВОВЧИЦЯ З ЧУЖОГО ЛІСУ (давнє)

Крихта світла в кінці тунелю,
Ніч осіння судомить душу,
Ця самотність моя - мов нелюб,
Добре знаю - вона минуща.

Виповзає вужем зі скроні
Відболілий віршами відчай,
Манівцями блукаю сонна
У надії, що Ти покличеш.

Почорніле з морозу листя
Вже на ранок мій слід забуде,
Я - Вовчиця з чужого лісу,
Хочеш - вляжусь тобі на груди?...

Хоч навколо вітрище свище,
Ти - тепло у моїй долоньці,
Знов виношую в лоні вірші,
У тунелі вже бачу сонце...

2011р. Наталія Крісман