ГОДІ

Живем ми майже як у сні,

Живем немов на чужині,

Живем неначе на війні,

Хоч не стріляють нам у спини.

Колючий дріт ще не висить

Навколо нашої країни,

Народ ще терпить і мовчить,

Хоч і бідує дуже нині.

Бідує він бо сам обрав

Собі такого Президента,

Який народу обіцяв…

Й вчинив йому експеримента

На виживання… Годі вже

Мовчать й сльозами умиватись,

До смерті крок, а час іде –

Трудящі мають об’єднатись

І грізний голос свій подать

Життю на захист і свободі –

Час себе й Неньку захищать

Бо балачок вже досить, ГОДІ!

1999 р.       Леонід Тартасюк