Небесне лагідне трюмо,
Деінде лиш хмарини.
В долину квітів ми йдемо,
В нечувану країну.
Які дива розкішні там,
Яке безкрає завтра.
Де залишитись, може, нам
З тобою вже назавжди.
Не звісно, скільки йти туди.
Ще покотьоло світить.
…Як гарно! Коло мене ти
В оцій долині квітів.
Георгій Люлько м.Павлоград
Немає коментарів:
Дописати коментар