Іхали козаки по шляху,
Та й зустріли дівчину в степу,
-Ой,куди ж ти, дівчино, ідеш,
Та й куди одна прямуєш ?
Зупинившись на хвилину,
Зірвала вона билину,
Заблищала на очах сльоза,
Відповідь почулася німа.
Ведуть козаки розмову, -
Прийми серцем, доню, Слово,
Ти тепер в дорозі не одна,
Ти ж бо наша рідная душа!
Ой,летять лелеки в небі,
Чути їхній дивний клекіт,
-То прибилась до свого клина
Ще одна пташина чарівна !
...Ой,летять лелеки в небі…
Немає коментарів:
Дописати коментар