Як люблю тебе я, Рідна мово,
За твою пісенність, щирість і красу!
І твоє глибоке, чисте Слово
Незасміченим крізь роки пронесу
Лиш в тобі я душу заспокою,
Коли тяжко втомлюся життям,
Рани серця ніжністю загоїш
І даси високе напуття.
Будь же нам Зорею, Рідна Мово,
Джерелом любові і краси.
Променися вічно мудрим Словом,
Людськість в наших душах воскреси!
Алла Степаненко
Немає коментарів:
Дописати коментар