Вишиванко моя, вишиванко,
Над тобою схилюся до ранку,
А як сонечко яснеє зійде
Одягну, наче долю, і вийду.
Вишиванко моя, вишиванко,
Чи ж погляне на мене Іванко?
Я всю нічку тебе вишивала,
Щоб година щаслива настала.
Вишиванко моя, променися,
Щоб на мене Івась задивився,
Щоб серденько вогнем зайнялося,
Від любові шалено зайшлося.
Вишиванко моя, моя доле,
Приведи нас у чистеє поле,
Обвінчай в одне серце до купи,
Щоб над смертю не знати розлуки. (Двічі)
АЛЛА СТЕПАНЕНКО
Немає коментарів:
Дописати коментар