ОЙ СКАЖИ МЕНІ...

Ой скажи мені, Жінко-Циганко,

Чому доля у мене така,

Що від темної ночі до ранку

Погляд в зоряне небо втіка?

Що шукаю вночі між зірками,

Чому серцю так люба ця мить?

Що завіяно днями й роками,

І хто пам'ять мою воскресить?

Якби мала я крила летючі,

То майнула б у синю глибінь,

І полишила б думу гнітючу,
Що тримає в полоні терпінь.

Полетіла б я легко і вільно,

Все б покинула тут без жалю…

То ж скажи мені, Жінко-Царівно,

Чи про те я у долі молю?

АЛЛА СТЕПАНЕНКО