Я НАРОДИВСЯ В УКРАЇНІ

Василь Ковтун

Я народився в Україні,

В глухому й тихому селі,

Де мозолі моїй родині

Життя давали із землі.

Де ніжна мама рано-вранці

Ледь посміхаючись, без слів,

Будила півників-поганців,

Що просипали ранній спів.

Де сивий батько, як годиться,

Вставав раніше тих пісень,

Сніданком тішився з криниці,

Щоб сил набратися на день.

Де розлітались, мов синички,

В роботі, як у реп’яхах,

Мої натружені сестрички,

В яких горіло все в руках.

Де мій молодший рідний братик,

Не чув горластих півнів спів,

Скрутившись, як смачний калачик,

Солодких додивлявся снів.

Де балакучий і цікавий

Частеньким гостем був сусід,

Що не просив налити кави -

Гіркої випивав за рід.

Де за широким житнім полем,

Там  де заріс бур’яном рів,

Я із тужливим в серці болем

Дитям  випасував корів.

Де перші пролягли  дороги

В дорослий невідомий світ,

Коли вертали босі ноги

До рідних батьківських воріт.

Де із цікавістю в навчанні

Для себе світ я відкривав,

Та про героїв у стражданні

Я нові повісті читав.

Де я створив нову родину,

В якій нове цвіло життя,

Коли самотності хвилини

Розвеселяло нам дитя.

Де по життю я і до нині

Як в морі кораблем пливу,

Де береги – мої родини,

Заради кого і живу.

Я народився в Україні,

Де жовті колосом поля,

Де небеса безмежно сині,

Де роду славного земля.

23 грудня 2011 р