ГРАНІТНІ ОБЕЛІСКИ, ЯК МЕДУЗИ...

 Гранітні  обеліски,  як  медузи,

 Повзли,  повзли  і  вибилися  з  сил.

 На  цвинтарі  розстріляних  ілюзій

 Уже  немає  місця  для  могил.

 Мільярди  вір  -  зариті  у  чорнозем,

 Мільярди  щасть  -  розвіяні  упрах...

 Душа  горить,  палає  лютий  розум,

 І  ненависть  регоче  на  вітрах.

 Коли  б  усі  одурені  прозріли,

 Коли  б  усі  убиті  ожили,

 То  небо,  від  прокльонів  посіріле,

 Напевно  б  репнуло  від  сорому  й  хули.

 Тремтіть,  убивці,  думайте,  лакузи,

 Життя  не  наліза  на  ваш  копил.

 Ви  чуєте?  -  На  цвинтарі  ілюзій

 Уже  немає  місця  для  могил.

 Уже  народ  -  одна  суцільна  рана,

 Уже  від  крови  хижіє  земля,

 І  кожного  катюгу  і  тирана

 Уже  чекає  зсукана  петля.

 Розтерзані,  зацьковані,  убиті

 Підводяться  і  йдуть  чинити  суд.

 І  їх  прокльони,  злі  й  несамовиті,

 Впадуть  на  душі  плісняві  і  ситі,

 І  загойдають  дерева  на  вітті

 Апостолів  злочинства  і  облуд.

ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО