У страшні часи голодомору,
Їли хліб із льону й лободи,
Бо прийщли і витресли комору,
Ти як хочеш так вже і живи.
Їли хліб із кропиви і глоду,
Навіть з листя браного з під ніг,
Їли м'ясо мертвої корови,
Кожен виживав собі як міг.
Хліб просила в матері дитина
І вмирала в неї на руках,
Не лежала на столі хлібина,
Бо червоний ворог все забрав.
17.06.12 Ілля Манченко
Немає коментарів:
Дописати коментар