ВІКНО В ЛЮБОВ

Присвячую Н. Г.

Роби, що хочеш, тільки не вмирай!

 Ти надто юна, світла, яснолика.

 Он сонце утекло за небокрай,

 Де вже не чуть мого сумного крику.

Борюся, вірю, гніваюсь, тужу.

 Так хочеться послати все до біса!

 Не час нам зазирати за межу,

 За нами не опуститься завіса.

Ще будуть в тебе сонячні пісні,

 У мене – вірші (може, й трохи прози).

 Ми істину знайшли не у вині,

 А у вогні. Ми справжні віртуози.

В дурних статтях – дурні коментарі,

 Твоє ім’я поганьблене сліпцями,

 Але слова прозрінь, як світ, старі,

 Найбільшу владу мають над серцями.

Дивлюся вперше я в твоє вікно.

 Ще день тому тебе я ледве знала,

 Але тепер мені не все одно, –

 Я хочу романтичного фіналу.

Моя дочка співатиме пісні,

 А твій синок порине у науку.

 Вікно в любов – не віко у труні.

 Ходімо в світ. Світ любить нас. Дай руку!

Наталя Федько