МОЙСЕЯМ

Василь Ковтун

Занадто довго-сорок років у пустелі,

Аби блукати там у пошуках свобод:

Зогнити у могилі,  чи висіть на стелі?

Уже до відчаю доводить хоровод.

Чи не зарано віддали ми власні душі

Гріховним пастирям святої череди?

Ґвалтують мороки розпеченої суші,

Мордують тінями уявлені сади.

Куди ведуть нас пророки і Мойсеї,

Чому не можемо тих цілей досягнуть,

Чи не тому, що самозванці-фарисеї

Лише для вигляду шукають вірну путь?

А ми в угоду їм піщану п’ємо воду,

Блукання в темряві сприймаємо за дар,

Давно вже обрані не мріють про свободу,

З походу вічного вже інший є навар.

Ми так і згинемо безвольна сіра паства,

В пустелі зморений обідраний народ,

Святі послушники уже нового рабства

Нових прибічників небачених свобод.

Не поспішаймо, божий люд, на поклик

Брехливих зрадників, вчорашніх холуїв,

Не кожен клич на ваш вартує оклик,

Не кожен напрямок  – дорога до раїв.

Занадто довго - сорок років у пустелі,

Аби зневіритись у пошуках свобод,

Тим проповідникам висіти час на стелі,

А їх все слухає обдурений народ.

10.07.2012р.