1932 - 1933

Блимають зорі у небі холоднім,

Не відступа ще із двору зима,

Пухне дитина надворі голодна,

Без батька і неньки лишилась одна.

Хочеться їсти, страх огортає,

Сили немає, щоб встати й піти,

Кістлява з косою поруч блукає,

За собою лишає трупи одні.

Хочеться їсти, хата порожня,

Все до зернинки згребли у мішки,

Прийшли не спитали: можна, не можна,

Було наплювати на долі людські.

Мовчки дивились з презирством і сміхом,

На благання старих, жінок і дітей,

Все вигрібали з комори з-під стріхи,

Вмирати лишали голодних людей.

10.10.12  Ілля Манченко