В МЕНЕ ДОЩ

В мене дощ, в мене надто осіння зима,

Я чекаю на Тебе, бо без Тебе й мене нема,

Бо без Тебе холоне в судинах кров,

Я лічу хвилини, відтоді як Ти пішов.

І відколи розтанула ніжна мить,

Неспокійне серце моє не спить.

Темна ніч не знає мені жалю,

У задушливій тиші себе топлю...

Твій дзвінок, Твій лист – то мої світи,

Повернись, врятуй мене, прихисти...

Бо без Тебе я, немов талий сніг,

Виїжджай скоріш, щоб сьогодні встиг!

В мене бруд, в мене надто бридка зима,

Мені б лиш торкнутись Твого чола,

Лиш почути сміху Твій срібний дзвін,

Що рятує серце від сірих днин.

Розчинюсь, розквітну в Тобі теплом,

Лиш відчути б ніжність Твоїх долонь,

Повернись! Я кличу Тебе в свій дім,

В самоті чекаю на Тебе в нім.

ЛЮБОВ МАСЛОВСЬКА