Кружляють
листя в повільному танку,
Червоно-жовті
падають під ноги,
Повільним
кроком я по ним іду,
Не
змінюю знайомої дороги.
Грудьми
вдихаю осені ковток,
Промінням
сонце світить, а не гріє,
Зривається
легесенько сніжок,
А моє
серце вже про весну мріє.
28.11.12
Ілля Манченко
Немає коментарів:
Дописати коментар