Василь Ковтун
Затих майдан, зомлів у спорах,
Народ одурений замовк,
Побрів по хатам, щурі по норах,
На троні облизнувся вовк.
Зіграли в жмурки як по нотам,
Піднесли дулю в самий ніс,
За упокій звучить чеснотам,
Тривога давить дух до сліз.
Даремно рід плекав надії,
Збирав громади на бої,
Взяли шахрайством лиходії,
Чужі ординці і свої.
Повзуть нові́ шакали й свині,
Тепер для них нагода й час,
Дурити люд при мокрій спині
Від імені народних мас.
Приймуть присягу гордовито,
Під гімн святих і мудрих слів,
Чи то щасливо, чи сердито,
Зібравшись у верховний хлів.
Букети квітів, сміх, вітання,
Корито мов святковий стіл…
Лиш за вікном – сумне зітхання,
І дума - взяти на приціл…
11.12.2012р.
Немає коментарів:
Дописати коментар