Зустрічаю
Тебе,
природну…
Вітрами
доріг обкутана,
почуваєшся
подарунком,
анадто
коштовним –
для
мене.
По
вінця з тестостероном,
смакую
усе:
і форми,
богами ліплені,
і
лінії, Лелем співані,
і пах,
степом дарований…
Проводжаю,
сп’яніло-парнасний,
пружний,
і –
скоком авральним –
до …
мольберта.
10.05.2012
ВОЛОДИМИР ПІВЕНЬ
Немає коментарів:
Дописати коментар