ЛЕВИЦЯ

Пригорни мене, Мамо, до серця,

У тобі розквітає весна молода,

Очі рідні твої, мов озерця,

Мідно-чайна, медова в них тиха вода,

Яблуневого цвіту тендітність,

Сонця ясного щирість і стигла краса,

Випромінюєш лагідну ніжність,

Підбадьориш, мов перша травнева роса.

Поцілуй мене, Мамо, у скроні,

Погляд твій – моє чисте сумління!

Неповторно цілющі долоні,

Ти моє благородне коріння!

Наймудрішого слова цариця,

Милосердна і справедлива,

Боронила дітей, як Левиця,

Кожен день обертала у диво.

Подаруй мені, Мамо, прощення!

Я із вдячністю на колінах –

Порятуй, мов небесне знамення,

Мов вогонь у задушливих зимах!

 ЛЮБОВ МАСЛОВСЬКА