ДЕ ЖИВЕ МАРІЧКА

Легендарному поету-пісняру Михайлу Ткачу

(26 листопада 1932 – 3 квітня 2007 роки)

Чогось гірчить мені без краю

Наш Референдум крізь роки:

Так ніби Прапор виривають

З моєї вірної руки.

А я ж несу його несхитно,

Бо я – це ми. А ми – народ,

Котрий сказав: ми є на світі,

Як Україна і Дніпро.

Учора пісня завітала,

Що наспівав Михайло Ткач,

І мов жебрачка та стояла

Десь – у віддалених кутках.

Прийшли, спасибі, буковинці,

Вклонитись низько земляку.

Щось промовляли поодинці –

Як у віддаленім кутку.

І "Ясени" його, й "Марічка"

Пливли так ніжно у серця

На Вісімдесятиріччі

Усенародного співця.

Мені так гірко-гірко стало,

Чому така душі краса

Лунає у маленькій залі,

В палацах же – гучить попса?

Твій Референдум, Україно,

Це вибір серця – не інак.

Чом живемо, як на чужині,

Хоч стрель, я не збагну ніяк!

А я б хотів на кожнім кроці,

Щоб ти звучало – слово вічне,

Як це в Ткача: "… на тому боці,

Де живе Марічка!"

Шануймо вибір свій, вкраїнці,

Вітчизни доньки і сини,

Допоки в душах пісні дзвін цей –

Ткачеві ніжні "Ясени".

Іван Левченко, першодрук, 1 грудня 2012 року,

21 річниця Всеукраїнського референдуму 

про проголошення Незалежності України 1991 року