Обгортки, суцільні обгортки –
Обличчя приховані сміхом,
Їх душі на смак несолодкі,
Гарчать... як від темного кмину.
Тридцята щабель лицемірства!
Зозуля облизує півня,
А півник готовий на вбивство
За оплески без розуміння.
Один перед одного хвалять –
Таке собі замкнене коло:
Старого вони не читають,
Й занадто дурні для нового.
Так жити цікаво і просто,
Безплідний бур’ян при дорозі –
Зіпсована впевнена постать
Розкинути мозком не в змозі,
Шпинятиме підло розумних,
Плюватиме в їхні глибини…
Її ж возвеличать бездумно,
Бо в нас полюбляють кретинів.
Їх світа кінцем не злякаєш,
Ба більше! На нього чекають!
Ти їх схаменутись благаєш,
Вони у долоні плескають.
ЛЮБОВ МАСЛОВСЬКА
Немає коментарів:
Дописати коментар