Іван Левченко
Повернися, а зваживсь – іди!
Вже молитви усі відзвучали.
І рушають кудись поїзди
Із перону моєї печалі.
Семафор так байдуже мигнув –
Обірвалося серце у мене:
Ти мене залишаєш одну,
Спокусившись на світло зелене.
Не триматиму: зваживсь – іди.
Бо увімкнеться світло червоне,
І від тебе тоді поїзди
До мого вже не дійдуть перону.
Та й для чого, коли усе повз?..
Та й для чого, як щастя промчало?
Чий то потяг зайшов у депо?
Що я жду на пероні печалі?
Іван Левченко, з книги
"Заберу тебе в сон",
Севастополь, 2012 рік
Немає коментарів:
Дописати коментар