Пам’яті
Великого Сина Великого Народу...
Василь
Ковтун
У цьому
є щось символічне,
Той
незбагненний світом рух,
Коли на
свято новорічне
Нам
небо шле героя дух.
У
світлий крок ново́го року,
Коли ще спить у снах душа,
Як син
великого пророку,
Він до
Вітчизни поспіша.
Завмерлі
губи, гордий погляд,
Вантаж
провини на плечах,
Несе
він люду свій світогляд
В живих
нескорених очах.
А в них
кипить з глибин зірниці
Священних
дум надійний стрій,
Ковтком
надій з джерел криниці
Вбиває
спрагу вольних мрій.
А в них
горить вогнем свободи
Святої
волі смолоскип,
І п’ють
брати ту насолоду,
І вже
багнетів чути скрип.
Так
кличе він, безсмертний воїн,
Незламний
ворогом борець,
До
боротьби, до славних воєн
Отари
змучених овець.
І в
цьому є щось символічне,
Коли з
ув’язнених задух,
У мирне
свято новорічне
На бій
нас кличе волі дух.
01.01.2013р.
Немає коментарів:
Дописати коментар