В безплідді творчому марнієш,
Самотньо мариш, дичавієш,
Народжуєш дешеві рими,
Описуєш колишні зими,
В собі жалієш слимака,
Тремтить невпевнена рука,
Вірші в щоденнику німі,
Ідеї кволі і нудні.
За себе соромно і лячно,
Бо кожен день вбиваєш вдячно,
І прикидаєшся ніким,
Безцільним, хворим і нудним.
ЛЮБОВ МАСЛОВСЬКА
Немає коментарів:
Дописати коментар