СТАРИЙ СЛУГА

(Малюнок на чаші, де зображено п’яного скіфа, що розмовляє з гускою)

Борис Мозолевський

Ти думаєш, гуско, я п’яний?

 А я просто дід конопляний!

І жаль мені, сивому, гуски,

 Та цар вимагає закуски.

Гадав, що продам оце гуску

 Та спроможусь бабі на хустку.

Аж тут посіпаки недремні -

 Неси, кажуть, гуску цареві!

Щоб йому вже тріснуло гузно,

 Як мені нести тебе, гуско!

Щоб йому до світа не встати,

 Як на наші зариться лати!

Ой, щось на шляху стало грузько, -

 Мабуть, я того-таки, гуско!

Мабуть, перетой трохи, сіра, -

 Коли б знову баба не била.

А ти не жалій мене, гуско, -

 Що-небудь придумаєм хутко!

Я таки й не втрачу нічого,

 Бо і сам украв тебе вчора.

ЛІРИЧНИЙ ВІДСТУП

НАД КЕНОТАФОМ В КУРГАНІ ДРАНА КОХТА

Я до чарки був мастак,

 Полюбляв загули!

 Проводжали мене так -

 Поховать забули!

У степу стоїть курган,

 Зеленіє тирса.

 Місяць, наче ятаган,

 Над курганом звівся.

А в могилі – ні чопа, -

 Чисте інтермеццо!

 Хтось мене як розкопа – За живіт візьметься!