О, як мені болить моя Вкраїна,
ЇЇ поля в колючих бур"янах
Засохла під вікном калина
І українська зневірена людина,
О, як мені болить моя Вкраїна!
Та скільки ж ви дуритемете нас?
Невже не прийде гіркої правди
час?
Та скільки ж нам терпіти ці
знущання?
Невже не грянуть з неба
покарання?
Ви зрадили народ, свою країну
Ви обдурили і образили людину.
Якби вам дати оті гроші,
Які дали ви нам
"добродії" хороші
І як би ви жили на них?
На цих харчах ваш голос зраз би
стих.
Вже б не кричали як ви дбаєте про
нас.
І зрозуміли б ви, що ми не
"бидло"
А
робітничий клас.
Та скільки ж будете ви нам лиш
обіцяти
І гречкою чужою пригощати?
Свою ви вивезли і за кордон
продАли,
Зелені долари до гаманців
поклали.
Та що там говорити, слів немає,
Бо наша Україна вже конає,
Тихенько так собі вмирає.
А ви жируєте і багатієте
На свій народ з гори ви плюєте.
О, люди де ж нам взяти тую силу,
Яка змогла б увесь народ підняти?
Щоб Україну нашу милу
Від зла, від тяжкого урятувати.
Щоб вона веселу пісню
ТА Й ЩЕ ЗАСПІВАЛА,
ЩОБ ЧЕРВОНАЯ КАЛИНА
ЦВІЛА, ПРОЦВІТАЛА,
А РОДИНА УКРАЇНСЬКА,
ЩОБ НЕ БІДУВАЛА
І У ЗАВТРІШНЬОМУ ДНІ,
ЩОБ НАДІЮ МАЛА!
Немає коментарів:
Дописати коментар