Живемо у світі суцільних ілюзій,
Не знаєм напевно - хто недруги,
друзі,
Бо маски намертво вросли в наші
лиця,
З очей струменить не любов -
блискавиці.
Фальшиві слова і знецінена слава,
Ненависть до ближнього душами править.
Куди не поглянеш - і люди, і мрії
Нещирі, лукаві...
Коли вже прозріють?
Та їм вже недовго, бо там десь,
за рогом
Прийдеться Душі в вічі глянути
Богу,
Зло щезне в промінні весняного
сонця,
Й Душа запитає у дзеркала -
"Хто це?".
Прозрівши - побачить без масок і
гриму
Цей світ і людей в нім, свого серця риму,
І Душу, що поряд, і... янгола свого,
Що вкаже до світла і правди дорогу!
Немає коментарів:
Дописати коментар