Дмитро
Борзаниця
Відчуй повітря
сум і дивну ніжність,
Поглянь, яким
вогнем горять ліси.
Забувши про
кар’єру і успішність,
Осінню пісню
крізь життя неси.
Десь плаче дощ
і слізьми заливає
Вогонь,
палаючий в закоханих серцях,
Надію топить і
кудись змиває,
Лишаючи лиш
смуток по містах.
Цікаво, як
з’являється кохання
У цій країні
безпритульних душ.
Для світу це
не вперше й не востаннє!
Лиш мій
прилисток, осінь, не поруш!..
28 черв. 2004 http://www.borzoj.org.ua/
Немає коментарів:
Дописати коментар