Лине нічка,
місяць сяє.
Зорі щедро
сиплються з небес,
Тиша стан
людський міняє,
Світ
очистився, немов воскрес.
Серце б’ється
ніби знає,
В тиші тайно
мріється кругом,
Мрія - мрію
доганяє,
Люди мріти
люблять перед сном.
Всі
проснуться, вже на ранок,
Мавши казку
свіжу про життя,
Де та
нічка, де світанок,
Почувань
побігла в майбуття.
Люди мчали
вслід за нею,
Згодом без
печалі – тягаря,
Зрікшись від
хандри своєї,
Як в очах
проснулася зоря.
Знали всі
такого щастя,
Так днина
щедро не дарує,
Ніч у снах, як
те причастя,
Що казку з
мріями формує.
Немає коментарів:
Дописати коментар